Інститут права і суспільства

Засновники та члени інституту

Президент Кармазін Ю.А.

Президент Кармазін Ю.А.

Віце-Президент Шишкін В.І.

Віце-Президент Шишкін В.І.

Віце-Президент Домбровський В.І.

Віце-Президент Домбровський І.П.

Віце-Президент Семенов О.В.

Віце-Президент Семенов О.В.

 

Детальніше



Поділитись лінком в соцмережах

Звернення до Голови Органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу GRECО

20:47 29 листопада 2017448
Звернення до Голови Органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу GRECО

Звернення щодо взяття до уваги висновків фахівців Інституту Права і Суспільства спрямованих на забезпечення ефективної політики щодо протидії корупції в Україні

Вельмишановне панство!

Виражаючи свою особливу повагу, висловлюючи свою вдячність за Вашу допомогу  подоланні корупції в Україні як системного явища, вважаю за необхідне  повідомити наступну інформацію.

Чотири роки тому  відбувся переломний момент в історії України – розпочалася Революція Гідності. Ми боролись за краще майбутнє, за сильну та дійсно незалежну Україну, в якій буде безпечно виховувати дітей та мати гідні стандарти життя. Хотіли, щоб слова про верховенство права не були фікцією і корупція, як явище, зникла з державного апарату.

Проблема корупції була одним із каталізаторів Революції гідності  в Україні, яка призвела до зміни Уряду, втечі Президента та більшості його прибічників у лютому 2014 року. З того часу новим Урядом було започатковано низку важливих реформ у сфері боротьби з корупцією, зокрема було ухвалено так званий «антикорупційний пакет» законодавства, у тому числі Антикорупційну стратегію на 2014-2017 роки та План дій до неї, результатом цього були створені Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку/повернення активів, АРО-АМА), під що було отримано  суттєву міжнародну допомогу під зобов’язання, які не опубліковуються громадському суспільству.

Нашій державі необхідні дієві реформи, тому в Україні існує коаліція сил, які вимагають проведення таких реформ. До складу такої коаліції входять представники міжнародної спільноти, члени громадянського суспільства, журналісти та неурядові організації. Вони прийшли на допомогу державі через бездіяльність Уряду та слабкість її інституцій.

Громадськість має дуже високі очікування від цих реформ! Та останні дослідження і опитування свідчать про зростання корупції в особливо великих масштабах, збільшено уявлення населення про те, що корупція є глибоко вкоріненою та залишається найбільш гострою проблемою в країні. Окрім цього, зберігається низький рівень довіри громадськості до судової системи та політиків.      

Але для втілення антикорупційних та інших реформ, необхідно глибоко та обґрунтовано проаналізувати сучасний стан державного управління в Україні щодо необхідності проведення подальших трансформаційних змін у зазначеній сфері і тільки після того активно здійснювати заходи, пов’язані з формуванням інституційних змін, спрямованих на забезпечення ефективної політики щодо протидії корупції. 

Тому, повертаючись до історії, хочу нагадати, що Україна, як член  Ради Європи взяла на себе низку зобов’язань у сфері реформування  законодавства на основі норм та стандартів РЄ. Тому з січня 1996 р. приєдналась до Групи держав проти корупції (GRECО), ратифікувавши Цивільну Конвенцію проти корупції.

Та тільки завдяки активній підтримці України, як члена GRECО, президентом Групи держав проти корупції Драго Косом, Урядом України було здійснено ряд заходів, пов’язаних з формуванням інституційних змін, спрямованих на забезпечення ефективної політики щодо протидії корупції. Зокрема, у квітні 2009 року було створено інститут Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, і таким чином Україна виконала першу рекомендацію GRECО щодо створення незалежного органу, який не матиме правоохоронної функції, але здійснюватиме координацію діяльності органів державної влади, спрямованих на протидію корупції, до компетенції якого у сфері боротьби з корупцією, зокрема було віднесено: розробка пропозицій щодо визначення основних напрямів, здійснення відповідних заходів, реалізація антикорупційної стратегії, координація діяльності центральних органів виконавчої влади, проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, забезпечення ефективної взаємодії з центральними і місцевими органами державної влади тощо.

Та не зважаючи на те, що фактично Урядовий уповноважений запрацював майже через рік, Міжнародні інституції, у тому числі і GRECO, позитивно оцінювали діяльність Урядового уповноваженого – досить ефективного та економічного незалежного антикорупційного органу! Крім того, при Урядовому уповноваженому з питань антикорупційної політики було ство­рено Громадську раду з питань антикорупційної політики, до   складу якої входило 27 представників міжнародних і національних громадських організацій, а також, представників органів місцевої влади та засобів масової інформації.

Кроком, який аж ніяк не сприяв послідовності та структурованості інституційної основи антикорупційної політики нашої держави, стала ліквідація Урядом АЗАРОВА М.Я. посади Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики після ухвалення у 2011 році Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” .  Та у липні 2013 року за рішенням Уряду вказана посада була  відновлена, як необхідна умова виконання рекомендацій GRECO. 

Новий Уряд ЯЦЕНЮКА, що задекларував нищівну боротьбу з корупцією, насправді близько двох років (з вересня 2014 року) посаду Урядового уповноваженого залишав вакантною, а отже вказана інституція фактично не мала можливості функціонувати в повну силу!!! Це у свою чергу призводить до відсутності координації Урядом органів виконавчої влади в частині здійснення ними антикорупційних заходів, певною мірою перешкоджає  кадровим змінам, які відбуваються в уповноважених підрозділах органів виконавчої влади, оскільки керівники цих підрозділів призначаються на посади та звільняються з посад за погодженням з Урядовим уповноваженим, а сама діяльність підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції органів виконавчої влади становиться на жаль неефективною. Крім того, відсутність вказаної посади  створила найсприятливіші умови, що унеможливили здійснювати перевірку кандидатів на високі посади, призначення яких здійснюється Урядом, або за його поданням!!!  І сьогодні вся країна бачить наслідки таких неконтрольованих призначень!

Повторюючи фатальні помилки Уряду АЗАРОВА, Уряд ГРОЙСМАНА, не зважаючи на відповідні застереження щодо необхідності  існування такої досить ефективної, економічної та дієвої інституції, як  інституція Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики,  постановою КМУ від  23 серпня 2016 р. № 564 цю інституцію ліквідовує, тим самим  грубо порушує як  міжнародні зобов’язання, взяті Україною як члена Ради Європи, GRECO так і прийняті у 2014 році нові антикорупційні закони та Закон України «Про Кабінет Міністрів України». Таким чином,  Кабінет Міністрів України  фактично усунувся від виконання своїх прямих обов’язків у сфері запобігання корупції. І з того часу почались всі негаразди у новостворених антикорупційних органах!

Щоб прикрити прогалину щодо здійснення координації та контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері запобігання і протидії корупції, утворену через ліквідацію інституція Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, Міністр Кабінету Міністрів САЄНКО О.С. маніпулює визначеннями та вигадує  зручну та повністю підконтрольну йому Уповноважена  особу Секретаріату Кабінету Міністрів  та своїм наказом № 193 від 26 грудня 2016 року призначає такою особою СКЛЯРЕНКО МАРИНУ ВІКТОРІВНУ працівника Департаменту з питань безпеки, оборони, діяльності органів юстиції та запобігання корупції Секретаріаті Кабінету Міністрів, який створено з порушенням вимог антикорупційного законодавства. Таку Уповноважену особу Секретаріату Кабінету Міністрів легко контролювати, так як крім Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. N 850 працівник Секретаріату Кабінету Міністрів зобов’язаний підпорядковуватися Правилам внутрішнього трудового розпорядку, яким визначено, що працівник без дозволу керівника не має права навіть  виходити за межі Будинку Уряду! Крім того, тим же Міністром Кабінету Міністрів САЄНКО О.С. видано ще один наказ № 105 від 14 липня 2016 року, відповідно до якого керівники та інші працівники структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів без його згоди не мають права навіть ні з ким спілкуватися!!!!  Ось така незалежна  Уповноважена особа  Секретаріату Кабінету Міністрів вигадана Міністром САЄНКО! І всі ці дії щодо ліквідації інституції Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та інші робляться під прикриттям, що це на виконання вимог Ради Європи,  GRECO, МВФ та ін.

Ще хочу звернути увагу щодо витрачання бюджетних коштів, міжнародної фінансової та технічної допомоги, наданої Україні на боротьбу з корупцією.

На утримання цілого апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики держава витрачала у рік біля 250 тис. гривень!!!

На утримання Національного агентства з питань запобігання корупції у бюджеті на 2016 та 2017 роки закладено майже один мільярд гривень!!! А про результати роботи ви всі добре знаєте!!!

Група експертів GRECO вже  була занепокоєна з приводу великої кількості критичних зауважень щодо неефективності та безвідповідальності НАЗК щодо цього особливо делікатного питання. Кілька співрозмовників також наголосили, що затримки були створені навмисно, і що незрозуміла політика НАЗК заважала фактичній ефективній роботі системи електронного декларування. Група експертів GRECO збита з пантелику дійсним станом речей і нездатністю НАЗК швидше врегулювати це питання. GRECO рекомендує НАЗК вжити необхідних регуляторних, інституційних та операційних заходів для забезпечення належного контролю над існуючими вимогами до декларування активів. Такі заходи включають, але не обмежуються, ухвалення підзаконних актів, які дозволили б НАЗК здійснювати перевірки; затвердження неупередженої процедури моніторингу способу життя; безвідкладне введення автоматичних перевірок інформації і забезпечення взаємодії баз даних із дотриманням вимог захисту персональних даних; а також запровадження способів оскарження накладених санкцій.

Користуючись принагідною можливістю звернутись до Вас з нагальним питанням й проханням:

  1. Надати інформацію про те, чи вимагали Ваші організації від повноважних органів України створення такого органу як Національне агентство з питань запобігання корупції?
  2. Надати  інформацію про те, яка фінансова допомога  надходить до повноважних органів України від Ваших організацій для подолання корупції?
  3. Надати інформацію про те, чи вітають Ваші організації скасування в Україні посади Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики.

 

Ми готові до співпраці і сподіваємося на відповідне реагування на це звернення.

Запитувану інформацію просимо надіслати за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 10, оф. 113 та на електронні адреси:

institute.ukr3000@gmail.com, pzv@ukr.net

 

З повагою,
Президент Інституту права і суспільства, 
Голова Партії захисників Вітчизни
Почесний працівник прокуратури,
Заслужений юрист України, Державний радник юстиції 3 класу, Сенатор Міжнародного Парламенту Безпеки і Миру,
Народний депутат  України
2, 3, 4, 6 скликань                                                         Ю.А. Кармазін

Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*


Важливі новини інституту та галузі

За повного чи часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «ІПС» гіперпосилання на сайт ІПС є обов'язковим.

Copyright 2018. Інститут права і суспільства. Всі права захищені.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах