Інститут права і суспільства

Засновники та члени інституту

Президент Кармазін Ю.А.

Президент Кармазін Ю.А.

Віце-Президент Шишкін В.І.

Віце-Президент Шишкін В.І.

Віце-Президент Домбровський В.І.

Віце-Президент Домбровський І.П.

Віце-Президент Семенов О.В.

Віце-Президент Семенов О.В.

 

Детальніше



Поділитись лінком в соцмережах

Заява Інституту про вчинення кримінальних правопорушень, що нанесли шкоди державному бюджету в особливо великих розмірах

20:25 29 листопада 2017563
Заява Інституту про вчинення кримінальних правопорушень, що нанесли шкоди державному бюджету в особливо великих розмірах

Інститут Права і Суспільства звертається до Генерального прокурора, Директора Національного антикорупційного бюро України, Голови Служби безпеки, Голови Вищої ради правосуддя та до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів в Україні

ЗАЯВА

про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 375 КК України суддями Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., Кравченко М.М., що нанесли шкоди державному бюджету в особливо великих розмірах за співучасті із працівниками митниці та приватних структур, невжиття належних заходів для боротьби з корупцією

 

Перебуваючи на посаді Голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (липень 1998 — лютий 2000), голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з лютого 2000 - 2002), першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, першим від України Сенатором Міжнародного Парламенту Безпеки і Миру завжди вважав, що не захистивши свій економічний кордон, ми будемо вічним позичальником, боржником, експортером сировини і постачальником талановитих людей.

Незважаючи на катастрофічні проблеми з наповненням державного бюджету, Україну продовжують безкарно грабувати організовані злочинні угруповання, подолавши між собою ще за часів Януковича ринок контрабандної продукції. 

Вивчаючи реальні шляхи посилення економічної безпеки України, із багато чисельних звернень небайдужих громадян, до рук потрапило кілька судових справ, що прямо суперечать вказівкам Верховного Суду України, що змусило мене вивчити справу більш детально.

Так, за даними статистики тільки впродовж 2016 року розмір сум повернутих із державного бюджету на виконання рішень судів за результатами митного оформлення та контролю митної вартості товарів тільки Київською митницею становить – 90,8 млн. грн..

Протягом 2016-2017 років в Одесі було зареєстровано ряд підприємств від імені яких до сих пір здійснюється ввезення в Україну товарів народного споживання: тканини, білизни, взуття, сумок і так далі. 

При цьому, фірми декларували істотно занижену вартість імпорту при оформленні на Київській  митниці.

Із вивчених матеріалів стало відомо, що недобросовісні постачальники-імпортери поставляють в Україну вантажі через кілька десятків компаній-імпортерів

Кожна із вивчених  фірм зареєстрована в Одесі (ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС»,  ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» , ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «ПЛЮС ГРАНІТ-ІНВЕСТ»,  ТОВ «ДЕВОПС»,  ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ»  та інші)

Всі перераховані вище одеські підприємства оформляють імпорт виключно на митному посту «Столичний» Київської митниці ДФСУ. 

Після того, як товари йшли у вільний обіг, підприємства подавали позови до Одеського окружного адміністративного суду про визнання рішень про коригування митної вартості протиправними. В результаті суд приймав постанови блокувати рахунки митниці, а апеляційний суд виносив рішення про повернення грошей.

Таким чином, Київська міська митниця, на підставі рішення суду, в серпні-вересні 2017 року повернула на рахунки фірм частину сплачених ними грошей, які підлягали внесенню до Державного бюджету за результатами митного оформлення товарів. А саме: ТОВ «Девопс» повернули 18,9 млн. грн, ТОВ «Аль Мак» повернули 8,7 млн. грн, ТОВ «РКС Агросейл» повернули 56,5 млн. гривень і ТОВ «Трейд Лайнс» повернули 17,9 млн. гривень.

У постанові від 2 червня 2015 року №21-498а15   Верховний Суд України висловив позицію, якої повинні дотримуватися всі судові органи країни і суть якої полягає в тому,  що  «…митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації»   (Постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі  №805/778/13-а ).

Так, 20.04.2017 р.  Вищий адміністративний суд України розглядаючи справу № К/800/9701/14   (ЄДРСРУ № 66271848) вказав, що «під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки митна вартість товарів значною мірою відрізнялась від митної вартості аналогічних товарів, ввезених на територію України за іншими угодами».

Відповідно до статтей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів

Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно  із   частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак, судді Одеського окружного адміністративного суду, всупереч рішень Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду України, виносять рішення про визнання протиправними та скасування рішень про визначення митної вартості та карток відмов у проведенні митного на користь ТОВ «ІІІуз імпорт ЛТД», ГОВ «Ельмас», ГОВ «Латвісофт Україна», ТОВ «Максімус люкс», ТОВ «КіЙ Торг», ТОВ «Промбудтекстиль», ТОВ «СВС-консалт».

Рішення приймав суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфименко Костянтин Сергійович (справи №№ 815/3966/16, 815/3550/16, 815/3558/16, 815/4821/16, 815/4811/16, 815/6353/16, 815/5415/16).

Також аналогічні рішення винесені суддями Одеського окружного адміністративного суду Тарасишиною О.М. (на користь ПП «Віадук», справа № 815/5990/16) та Кравченком М.М. (на користь ТОВ «Сісна-імпорт», справа № 815/5664/16).

Судді Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С. та Кравченко М.М., добре усвідомлюючи, що у Державної фіскальної служби України відсутні кошти на сплату судового збору, свідомо приймають неправосудні рішення, що наносять шкоду державному бюджету в особливо великих розмірах.

У відповідності до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Як передбачено ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Досудове розслідування, відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На підставі викладеного прошу:

Генерального прокурора України:

ВЖИТИ невідкладних дієвих заходів до викорінення такого явища як корупція з Української Держави та НЕГАЙНО відсторонити від займаних посад всіх посадових осіб, які звинувачуються в корупційних діяннях, які наносять значної шкоди Державним інтересам та Українського Народу до закінчення розслідування відносно вказаних осіб;

Національне антикорупційне бюро України:

Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 375 КК України суддями Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., Кравченко М.М., що нанесли шкоди державному бюджету в особливо великих розмірах за співучасті із працівниками митниці та приватних структур.

Розпочати досудове розслідування.

Голову Служби безпеки України:

Вжити невідкладних заходів до реальної боротьби з корупцією та недопущення розкрадання бюджетних коштів, проведення перевірки ймовірного корупційного інтересу суддів Одеського окружного адміністративного суду  Єфіменко К.С., Кравченко М.М. в частині визнання рішень про коригування митної вартості протиправними;

Голову Вищої ради правосуддя:

Вжити заходів до відсторонення від здійснення правосуддя суддів Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., Кравченко М.М. через вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді;

Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

Відкрити дисциплінарне провадження відносно суддів Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., Кравченко М.М. та внести подання до Вищої ради правосуддя про їх звільнення.

 

З повагою,

Сенатор Міжнародного Парламенту
Безпеки і Миру
Народний депутат  України
2, 3, 4, 6 скликань
Почесний працівник прокуратури,
Заслужений юрист України,
Державний радник юстиції 3 класу,
Президент Інституту Права
і Суспільства
Адвокат                                                            Ю.А. Кармазін

Коментарі
Додати коментар
Ваше ім'я*
Текст повідомлення*


Важливі новини інституту та галузі

За повного чи часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «ІПС» гіперпосилання на сайт ІПС є обов'язковим.

Copyright 2018. Інститут права і суспільства. Всі права захищені.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах